Загалом урожай в Україні тепер оцінюють і прогнозують усі: чиновники, політики, трейдери, виробники, аналітики, вчені. Цікаво, що вихідні дані в усіх однакові, а ось прогнозні цифри виробництва зерна 2023 року різні.
Восени під урожай 2023 року аграрії скоротили площі під пшеницею до 4,2 млн га. Причин не повторюватимемо. Обмежимося словом «війна». Додамо 270 тис. га ярини, й вуаля: маємо до збирання 4,5 млн га пшениці, або на 0,9 млн га менше, ніж 2022 року. Проти 2021-го цьогорічні площі до збору менші на цілих 2,5 млн га.
Спираючись на оперативні дані МінАП щодо площ озимих і ярини, аналітики провели опитування серед фермерів. І тепер, використовуючи розрахунки урожайності в розрізі областей, озвучують можливий валовий збір пшениці на рівні 23,5–24 млн тонн (у вазі після доробки). Це істотно вище за поточні ринкові очікування.
Оптимістично налаштовані й аналітики американської NASA Harvest (програма з продовольчої безпеки та сільського господарства). Вони, спираючись на дані супутників, упевнені, що виробництво пшениці в Україні може становити від 25 до 26,5 млн тонн, із них 4 млн тонн — зерно на полях, окупованих РФ.
А ось офіційна версія (від Мінагрополітики): 46 млн тонн зернових, із них пшениці — близько 17 млн тонн.
Версія американських колег, на чиї дані здебільшого орієнтується загал, — 17,5 млн тонн пшениці (червневий звіт USDA).
Та найбільше імпонує підхід учених-аграріїв. Вони мають аж три сценарії. Оптимістичний: урожай — 55 млн тонн, зокрема пшениця — 19,5 млн тонн. Середній: урожай — 51,5 млн тонн, пшениця — 18,4 млн тонн. Песимістичний: урожай — 47,8 млн тонн, пшениця — 17,3 млн тонн.
Водночас нагадаємо, що були в Україні й гірші роки (2000-й — 10 млн тонн пшениці), та кращі (2021-й — рекордні 32 млн тонн).
Цікавий спогад: 1990 року Україна отримала 51 млн тонн зерна, з них пшениці — 30 млн тонн. Врожайність тоді була 4 т/га, а нинішній світовий рекорд, до речі, — майже 18 т/га.
Нині середня врожайність по країні — 4 т/га. Хоча є господарства, де врожайність — на рівні 3 т/га, але є й такі, що збирають по 8 т/га.
Як колись, так і нині природа та погода час від часу нагадують, що вони — пані підступні. Інколи жодна технологія не може впоратися з їхніми примхами: дощ/засуха/град/морози. Щоправда, цьогоріч озимина перезимувала більш-менш, але, зауважу, тільки зібране з конкретного поля збіжжя — то реалії.
Версія громадсько-трейдерська: пшениці в Україні 2023-го буде більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки. Водночас дещо насторожує меседж від трейдерів: понад сім мільйонів українців виїхали, відтак попит на продовольчу пшеницю нижчий. Решту можна спокійно продавати в Африку, на ринки ЄС, далі по світу. Про війну й примхи природи (як 2000 року) неначе забули.
З трьох експортних зернових ячмінь упав найбільше. І врожай не вельми високий, тому й на продаж мало чого є.
Про кукурудзу говорити трохи зарано, хоча врожай загалом може бути 26 млн тонн (середній варіант від учених).
Трейдерська спільнота веде мову про трохи менші качани (24 млн тонн) й оцінює можливий експорт на рівні 20 млн тонн. Щодо пшениці — 15 млн тонн із огляду на нижчий врожай.
Тренд сезону: нікого не цікавить, що врожай значно менший. Усі кажуть про те, що хліба вистачить: і внутрішній ринок нагодувати, і зовнішніх споживачів задовольнити.